БЕЗЗЛО́БНИЙ, а, е. Який має незлостиву вдачу; незлобний, лагідний;
// Який не виражає або не заховує в собі злоби. Подоляк дувся і робив страшні очі. Але художник.. надав його обличчю відкрито веселого, доброго, зовсім гуманного виразу, а очам — беззлобної мудрої лукавості (Олесь Гончар, I, 1954, 210).
БЕЗЗЛОБНИЙ
Тлумачення слова