БЕЗЖУ́РНІСТЬ, ності, жін. Властивість і стан за знач. безжурний. В очах не було дівочої легкодумної безжурності (Леся Українка, III, 1952, 664); Анатоль понуро слухав: співрозмовникова легковажність, його сентенції і безжурність — дратували (Яків Качура, II, 1958, 308).
БЕЗЖУРНІСТЬ
Тлумачення слова