БЕЗЖА́ЛЬНО. Присл. до безжальний. Батько бив його чим потрапить і безжально (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 5); * Образно. Кімнату огортала зловісна тиша, туга безжально краяла на шматки серце (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 136).
БЕЗЖАЛЬНО
Тлумачення слова