БЕЗЗАВІТНИЙ

БЕЗЗАВІ́ТНИЙ, а, е. Те саме, що самовідданий 2. Беззавітні подвиги героїв-комсомольців на фронтах громадянської і пізніше Великої Вітчизняної воєн назавжди залишаються в народній пісні, в народній пам’яті (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 56); Перед радянськими письменниками велика благородна мета — виховати у дітей глибоку, беззавітну любов до Радянської Вітчизни (Олесь Донченко, VI, 1957, 593); Беззавітна вірність героїчним бойовим традиціям армії і флоту — найвищий обов’язок радянського воїна (Комуніст України, 5, 1970, 65).