БЕЗЗАСТЕРЕ́ЖНО. Присл. до беззастережний. Хворий повинен беззастережно вірити своєму лікареві (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 86); Навіки два серця забилися влад. Кохаю по-справжньому й беззастережно (Олександр Підсуха, Поеми, 1954, 116).
БЕЗЗАСТЕРЕЖНО
Тлумачення слова