БЕЗВИ́ХІДНО. Присл. до безвихідний. Зарікся я весь рік не виходити із келії.. І так я рік безвихідно прожив (Іван Франко, XIII, 1954, 297); Малоземельні й безземельні селянські господарства щораз безвихідніше поринали в борги (Петро Козланюк, Відродження.., 1950, 10).
БЕЗВИХІДНО
Тлумачення слова