БЕЗВУ́ХИЙ, рідше БЕЗУ́ХИЙ, а, е.
1. Який не має вуха або вух. Чого це ваша собака безвуха? (Словник Грінченка).
2. Який не має вушка (про посуд, голку і т. ін.). Отут, біля безвухого, зсередини блискучого від поливи глечика, він опускається на землю (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 479).