БЕЗВО́ЛЬНИЙ, БЕЗВІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має волі, не здатний самостійно щось зробити, вирішити. Ніхто не мучив мене так, як один мій шкільний товариш, безвольний до краю (Леся Українка, III, 1952, 687); Може, йому [батькові], такому вольовому, такому енергійному, й подобалося таке полохливе, безвільне створіння, як наша мама? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 100);
// Який виражає брак волі, нерішучість. Жест був непевний, безвольний (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 312);
// Млявий, розслаблений (про тіло, його частини). Якась жінка почала втискати свічку в безвільні пальці правої руки Фросини (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 174).
БЕЗВОЛЬНИЙ
Тлумачення слова