БЕЗВЛА́ДНИЙ, а, е. Який не має сил, можливості діяти; безсилий, безпомічний. Вона стояла німа, без тями, важко дишучи, безвладна, немов розбита (Іван Франко, VII, 1951, 124); Секретар зустрів цю заяву трохи незрозумілим чи недовірливим поглядом, але, будучи безвладним заперечити своєму начальникові, зібрав миттю папери, уклонився і пішов собі геть (Григорій Епік, Тв., 1958, 117).
БЕЗВЛАДНИЙ
Тлумачення слова