БЕЗВІ́РНИК, а, чол. Людина, яка не визнає існування бога, релігію і бореться з релігійним культом. — Пан Франко — безвірник, бога не визнає, — сказав, усміхаючись лагідно, отець Михайло (Петро Колесник, Терен.., 1959, 136).
БЕЗВІРНИК
Тлумачення слова