БЕЗУСПІ́ШНИЙ, а, е. Який не дає бажаних наслідків; неуспішний, марний, даремний. Ти на сей труд важкий і безуспішний В сій хвилі кличеш свойого слугу? (Іван Франко, XI, 1952, 280); Запросини їхні були безуспішні (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 39).
БЕЗУСПІШНИЙ
Тлумачення слова