БЕЗУГА́ВНО. Присл. до безугавний. Тут безугавно день і ніч вода біжить (Словник Грінченка); Річ старої безугавно, безперестанно лилася (Панас Мирний, IV, 1955, 145); Вітер з берега тут, накраю урвища, дув не поривами.., а постійно й безугавно (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 385).
БЕЗУГАВНО
Тлумачення слова