БЕЗТЯМКИ, присл., розм. Те саме, що безтямно. Він безтямки засовався на ліжку, зітхнув, заскреготав зубами (Панас Мирний, I, 1954, 358); З широко отвореними очима.. пленталася [Марійка] безтямки, без заміру й цілі по хаті (Ольга Кобилянська, II, 1956, 242).
БЕЗТЯМКИ
Тлумачення слова