БЕЗТІЛЕ́СНИЙ, а, е. Який не має тіла, плоті; нематеріальний. Ніби безтілесний дух, з виразом найбільшого напруження на лиці, перейшов ключник увесь коридор від кінця до кінця (Іван Франко, II, 1950, 254); Став він для неї не живою істотою, не чоловіком, а спогадом, безтілесною тінню людини, чия поява лякає, а не тішить (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 426).
БЕЗТІЛЕСНИЙ
Тлумачення слова