БЕЗСИ́ЛІСТЬ, лості, жін.
1. Стан за значенням безсилий 1; безсилля (в 1 знач.). Буваю часто в анемічному стані, надто надвечір, — маленькі одливи від голови і певна безсилість (Леся Українка, V, 1956, 356).
2. Абстр. ім. до безсилий 2. В житті було багато радісного, хорошого, але петляло й хитре, вивертливе зло, і перед ним Петро відчував свою безсилість (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 222).