БЕЗСТИ́ДНИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до безстидник. Так-бо нічого б і не було, якби вона втекла, а то й стоїть, і регочеться… У! безстидниця! (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 433); Безстиднице! Нема тобі сорому перед матір’ю, перед людьми, перед богом! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 528).
БЕЗСТИДНИЦЯ
Тлумачення слова