БЕЗСТРА́СНИЙ, а, е, рідко. Який не піддається пристрасті, до всього ставиться з холодним спокоєм, не виявляє ознак пристрасті; байдужий. У нас люди звикли, що наука та публіцистика мусять говорити мовою сухих, безстрасних мумій, а не живою мовою певної в своїх поглядах людини (Леся Українка, V, 1956, 62);
// Який виражає байдужість. В холодному, безстрасному тембрі голосу, звичному до панування, Сахно відразу впізнала ту особу, що балакала допіру через гучномовець (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 21).
БЕЗСТРАСНИЙ
Тлумачення слова