БЕЗСТРА́ШНИЙ, а, е. Який не знає, не почуває страху; відважний, хоробрий. Підпара знов ходить, стереже клуні, суворий, безстрашний, готовий оборонити своє не рушницею тільки, а й зубами (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 68); Безсонні й безстрашні, кидаються робітники-арсенальці в контратаки (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 26).
БЕЗСТРАШНИЙ
Тлумачення слова