БЕЗСТОРОННЬО. Присл. до безсторонній. Опоненти сиділи спокійно, безсторонньо, — вони вже давно підготувалися до виступу (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 348); Потім, коли я почав більш безсторонньо судити себе, я зрозумів, що Росе і не міг сказати нічого іншого (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 182).
БЕЗСТОРОННЬО
Тлумачення слова