БЕЗСТОРО́ННІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до безсторонній. Начко виклав розвідку ясно й зрозуміло, з безсторонністю і спокоєм історика (Іван Франко, VI, 1951, 249); Треба віддати належне комісії, — вона справді виявила більшу безсторонність, ніж можна було на це сподіватися (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 127).
БЕЗСТОРОННІСТЬ
Тлумачення слова