БЕЗСТОРО́ННІЙ, я, є. Який складає думку про кого-, що-небудь або щось робить на підставі об’єктивних фактів, а не особистого почуття; не упереджений, справедливий. Відома Вам стаття в енциклопедичному словарі все-таки робить велике враження на свіжих безсторонніх людей (Леся Українка, V, 1956, 98); Щось блиснуло в очах Петушека. Та він приховав їх повіками і відповів тоном безстороннього спостерігача (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 20);
// Який постає (постав) не з особистого почуття (прихильності, неприязні чи упередження і т. ін.). Савченко радився з Павлом, давав кожному безсторонню характеристику (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 59).
БЕЗСТОРОННІЙ
Тлумачення слова