БЕЗСТА́НОВИ́Й, анова, анове, іст. Який не належить ні до якого стану; не пов’язаний з належністю до якогось стану, однаковий для всіх станів. У листопаді 1864 р. була проведена судова реформа, в результаті якої в Росії формально було запроваджене гласне безстанове, буржуазне судочинство (Історія УРСР, I, 1953, 481).
БЕЗСТАНОВИЙ
Тлумачення слова