БЕЗСОРО́МНИК, а, чол. Людина, що не має сорому, порушує правила пристойності; безстидник. — А чого ж ти лізеш, безсоромнику? Рад, що саму дівчину застукав у полі, то вже й лізе!.. — каже вона (Панас Мирний, I, 1949, 166).
БЕЗСОРОМНИК
Тлумачення слова