БЕЗСЛІ́ДНИЙ, а, е. Який не залишає, не залишив слідів; який зовсім зник. Як гірко трупом почуватись, Безслідним полум’ям згоріть (Павло Грабовський, I, 1959, 132); Відмирання держави не означає її безслідного зникнення (Комуніст України, 4, 1960, 23).
БЕЗСЛІДНИЙ
Тлумачення слова