БЕЗСЛІ́ДНО. Присл. до безслідний. Марина безслідно зникла, пропала (Панас Мирний, IV, 1955, 237); Настя слухає, пестливо гладить голівку малої внучки, і давні безсонні ночі з чорними маревами десь утікають безслідно (Петро Козланюк, Лелеки.., 1953, 11).
БЕЗСЛІДНО
Тлумачення слова