БЕЗСЛА́В’Я, я, сер. Погана слава; ганьба, безчестя. Безслав’я, наче та болячка, І сон і їжу одбира (Панас Мирний, V, 1955, 288); Цілу ніч прождав я… Сором і безслав’я! Хлопця одурила, Посміхом зробила! (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 394); Життєву путь свою Нерівно і хитаючись верстав я.. Але ніколи чорного безслав’я Я не доходив — утопить свій дар У чорній лжі (Максим Рильський, Поеми, 1957, 208).
БЕЗСЛАВ’Я
Тлумачення слова