БЕЗРОЗУ́МНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що нерозумний. Дурна дівчина безрозумная по гультяєві плаче (Павло Чубинський, V, 1874, 275); Вгамується безрозумне завзяття (Словник Грінченка); На балу кокетлива Мадонна В’ється безрозумна, як мотиль (Максим Рильський, I, 1956, 193).
БЕЗРОЗУМНИЙ
Тлумачення слова