БЕЗРЕЛІГІ́ЙНИЙ, а, е. У якому немає (не було) релігії. В сиву давнину на протязі сотень тисяч років тривав безрелігійний період (Наука і життя, 9, 1962, 58);
// Не пов’язаний з релігією. Традиційні безрелігійні звичаї, в яких виражена духовна краса багатьох поколінь народу, сповнюються нині новим, соціалістичним змістом По-новому, наприклад, прозвучали недавно в Києві новорічні поздоровлення — щедрування (Народна творчість та етнографія, 3, 1962, 31).
БЕЗРЕЛІГІЙНИЙ
Тлумачення слова