БЕЗРА́ДНИЙ, а, е, діал. Безпорадний. Всі вояки оніміли з переляку і стояли з карабінами в руках, безрадні, як барани, призначені на заріз (Іван Франко, VI, 1951, 453); Син схилив голову вниз і почав тихо плакати. Старий був безрадний (Ольга Кобилянська, II, 1956, 104).
БЕЗРАДНИЙ
Тлумачення слова