БЕЗПУ́ТНИК, а, чол., розм. Безпутна людина. [Сестра Серахвима:] Отак вона завжди: як п’яницю то й криє, безпутника якого то й покриває (Панас Мирний, V, 1955, 79).
БЕЗПУТНИК
Тлумачення слова
БЕЗПУ́ТНИК, а, чол., розм. Безпутна людина. [Сестра Серахвима:] Отак вона завжди: як п’яницю то й криє, безпутника якого то й покриває (Панас Мирний, V, 1955, 79).