БЕЗПРИТУ́ЛЬНІСТЬ, ності, жін.
1. Наявність бездоглядних, безпритульних дітей. Значне місце в дитячій літературі зайняла тема безпритульності (Історія української літератури, II, 1956, 109).
2. Стан за значенням безпритульний. Надовго зоставалось на душі тяжке, кривдне почуття своєї бурлацької безпритульності (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 17).