БЕЗПРИ́СТРАСНИЙ, а, е, рідко. Який до всього ставиться байдуже, не схильний до почуттів, пристрастей; байдужий. Тихонов гостро бачить і чудесно описує світ. Але він — далеко не безпристрасний спостерігач (Максим Рильський, III, 1955, 397);
// Який виражає байдужість. — Ви до мене? — спитав господар безпристрасним голосом (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 51).
БЕЗПРИСТРАСНИЙ
Тлумачення слова