БЕЗПРИ́КЛАДНИЙ, а, е. Який не мав прикладу, ні з чим не зрівнянний; надзвичайний. Безприкладний політ Героя Радянського Союзу Германа Титова був дальшим видатним кроком людини на шляху до зірок (Наука і життя, 9, 1961, 7); Бути гідним свого народу, нашого героїчного часу, відобразити безприкладний подвиг сучасників — ось до чого закликає партія письменників (Літературна газета, 8.IX 1951, 1).
БЕЗПРИКЛАДНИЙ
Тлумачення слова