БЕЗПРОБУ́ДНО. Присл. до безпробудний. А вона [красуня].. Безпробудно спочиває, — Понад нею сон літає (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 181); Цілий день Франц Таубенфельд безпробудно пив (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 167).
БЕЗПРОБУДНО
Тлумачення слова
БЕЗПРОБУ́ДНО. Присл. до безпробудний. А вона [красуня].. Безпробудно спочиває, — Понад нею сон літає (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 181); Цілий день Франц Таубенфельд безпробудно пив (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 167).