БЕЗПРЕТЕНЗІ́ЙНИЙ, а, е. Не розрахований на певний ефект, який не має вигляду чогось значного; простий. Оця ніжна безпретензійна музика дзвеніла, мов прегарна казка з давніх, минулих часів (Ольга Кобилянська, I, 1956, 313); З правої кишені сукенки визирав цікаво ріжок безпретензійної, але доброго гатунку, хустинки (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 42); Проста і безпретензійна пісня Івана Шевченка про нові відносини на селі.. стала широко відомою народною піснею (Літературна газета, 29.VII 1958, 3).
БЕЗПРЕТЕНЗІЙНИЙ
Тлумачення слова