БЕЗПОСЕРЕДНЬО. Присл. до безпосередній. Мало єсть таких, що провадять культурну роботу в народі безпосередньо (Леся Українка, V, 1956, 94); Лодиженко мовчав увесь час. Тільки коли зверталися до нього безпосередньо, відповідав (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 277); Посмішка тремтіла їй в куточках губ. Це було так безпосередньо і любо, що Валя прошепотіла Данилові: — Яка вродлива жінка… (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 294).
БЕЗПОСЕРЕДНЬО
Тлумачення слова