БЕЗПОСЕРЕ́ДНІЙ, я, є.
1. Який не має проміжних ланок, здійснюється без посередництва кого-, чого-небудь; прямий. Тішили його [Івана] прекрасні коні, піддані його безпосередній опіці (Іван Франко, III, 1950, 145); В ніч на 25 жовтня Ленін прибув у Смольний для безпосереднього керівництва повстанням (Ленін, Коротка біографія, 1955, 181); Безпосередня участь найширших мас у складанні планів розвитку економіки своєї держави можлива тільки в умовах соціалізму (Наука і життя, 2, 1959, 5);
// Зовсім близький; найближчий. Побудова комуністичного суспільства стала безпосереднім практичним завданням радянського народу (Програма КПРС, 1961, 54); — Над Одесою нависла безпосередня загроза оточення з трьох боків (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 81);
// Який прямо випливає з чого-небудь або зумовлює щось. Оця невдала затія з санаторієм ще більше загострила відносини між Аркадієм і парафіянами, вона й була тією безпосередньою причиною, через що в двадцять третьому році Річинські переїхали до міста (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 43).
2. Який, не задумуючись, іде за своїм внутрішнім потягом, нахилом; простий, щирий. Тетяна справді здавалась дитиною — така була безпосередня і проста душею (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 167); Занадто він безпосередній, нехитрий. Що думає, те й на язиці (Олесь Донченко, I, 1956, 469);
// Який прямо випливає з внутрішнього потягу, нахилу. Край ниви стоять вітряки.. Я все бачу, і прості, безпосередні мої стосунки з землею (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 230).