БЕЗПЕРЕ́СТАНУ, присл. Те саме, що безперестанку. Чарка ходила кругом столів безперестану (Нечуй-Левицький, III, 1956, 76); Десь високо в небі бушували в піснях жайворонки.. Пісня їхня ллється з неба безперестану, неугавно (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 20).
БЕЗПЕРЕСТАНУ
Тлумачення слова