БЕЗПЕРЕСТА́ННИЙ, а, е. Який відбувається без перерв, не зупиняючись, не припиняючись; безперервний, постійний. Настала осінь з її негодою, пішли дощі дрібні та безперестанні (Панас Мирний, IV, 1955, 249); Непевність та тривога, мов вогонь, жерли Гнатове серце, він аж зблід від безперестанного зворушення (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 48); Супротивників майже не видно. Тільки безперестанні кулеметні черги.. оповіщають про розмір і завзяття бою (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 25).
БЕЗПЕРЕСТАННИЙ
Тлумачення слова