БЕЗПЕРЕСТАННО. Присл. до безперестанний; безперестанку. Щось вило там безперестанно І страшним голосом ревло (Іван Котляревський, I, 1952, 123); Йшов я по сороду в грязь і негоду; 3 хмар безперестанно дощ хлюпотів (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 419); Йонеску мовчав.. Тільки уста жували безперестанно, наче щось шепочучи нишком (Юрій Смолич, I, 1958, 109).
БЕЗПЕРЕСТАННО
Тлумачення слова