БЕЗПЕРЕ́РВНИЙ, а, е. Який не переривається; суцільний. Безперервним шнуром тяглись вози (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 246); Вулицею йшли безперервні колони військ (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 201);
// Який відбувається весь час, не припиняючись; постійний, безупинний. Спрямований вплив нашої партії забезпечує безперервний технічний прогрес народного господарства СРСР (Радянська Україна, 13.XI 1948, 13); Між шахтою та залізницею підтримувався безперервний рух (Микола Трублаїні, III, 1956, 403).
БЕЗПЕРЕРВНИЙ
Тлумачення слова