БЕЗОГЛЯДНО.
1. Присл. до безоглядний. З ляком підвела старенька очі на молоду дівчину Такої бесіди вона ще від неї не чула, так суворо, безоглядно ніколи вона не говорила (Ольга Кобилянська, I, 1956, 93); [Клавдія:] Зараз я думаю тільки про те, що люблю тебе безмежно, безоглядно… (Леонід Смілянський, Черв. троянда, 1955, 41).
2. присл. Не оглядаючись. — Я не гадав, що ви здатні кинути законтрактовану вами людину напризволяще, а самі безоглядно тікати (Юрій Смолич, I, 1958, 105); Не бійся нічого, нічого, нічого, Вперед безоглядно дивись! (Ігор Муратов, Піонер. слово, 1951, 42).