БЕЗО́ДНІЙ, я, є, діал. Бездонний. Безодньої бочки не наллєш (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 165); Над головою стеля з глибокого безоднього неба, синього, аж темного (Нечуй-Левицький, I, 1956, 154); Мічурін почав роздавати членам ревкому яблука.., добуваючи їх з безодніх кишень свого сюртука (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 226).
БЕЗОДНІЙ
Тлумачення слова