БЕЗНАДІ́Я, ї, жін. Відсутність надії на краще; безнадійність. Вже годі плакати! Нехай із уст смутних Не йде в нас слово безнадії (Володимир Самійленко, I, 1958, 96); Чутки, одна страшніша від другої, інколи вселяли в душу острах і безнадію (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 454); На обличчі його лежав вираз безнадії і розпачу (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 69).
БЕЗНАДІЯ
Тлумачення слова