БЕЗМЕЖНО. Присл. до безмежний. Чорні роздоли ріллі під майбутній врожай залягли безмежно до горизонтів (Юрій Смолич, III, 1959, 577); Всі разом побачили, який він зараз багатий та який безмежно щедрий, оцей їхній майор Воронцов (Олесь Гончар, I, 1954, 402); Ой розпущу ж я мрії По зеленому гаю, Чей знайду очі тії, Що безмежно кохаю (Іван Франко, XI, 1952, 259).
БЕЗМЕЖНО
Тлумачення слова