БЕ́ЗЛІК, у, чол., рідко. Те саме, що безліч. Став я позирати з берегових стін.. На жартливий безлік водяних тварин (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 357); Бачу я навкруг велику землю, багато племен і родів, що прожили безлік віків (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 55).
БЕЗЛІК
Тлумачення слова