БЕЗЛАДНО. Присл. до безладний. Цупкі покручені кущі винограду безладно розповзлись по вогкій землі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 277); Думки безладно плутались у голові (Андрій Головко, II, 1957, 476); Учитель і сам розумів, що говорить плутано, безладно (Семен Журахович, До них іде.., 1952, 18); Перелякані, збиті з пантелику німці, кидаючи зброю, навіть одяг, безладно тікали з хутора (Іван Ле, Мої листи, 1945, 180).
БЕЗЛАДНО
Тлумачення слова