БЕЗКУЛЬТУ́Р’Я, я, сер. Брак культури; культурна відсталість. Їй [молоді] важко уявити собі колишнє безправ’я робочої людини, безкультур’я, безробіття, злидні трудящих мас (Радянська Україна, 3.VII 1957, 1); Загоруйко воював не тільки з картярством, а й з усяким безкультур’ям (Василь Земляк, Гнівний Страті он, 1960, 144).
БЕЗКУЛЬТУР’Я
Тлумачення слова