БЕЗКОЛЬОРО́ВИЙ, а, е. Який не має забарвлення. Ці шафи не були порожні. В них стояли банки.. Прозорі скляні банки звичайного безкольорового скла (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 182);
// Який не має чітко виявленого кольору. Павлюк побачив брезкле обличчя з гострою безкольоровою борідкою (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 20).
БЕЗКОЛЬОРОВИЙ
Тлумачення слова