БЕЗКІ́ННИЙ, а, е. Який не має коня (коней). Як далеко зайшов розклад селянства під кінець XIX ст., можна судити з кількості безкінних селянських дворів на Україні (Історія УРСР, I, 1953, 493); — Ну, а де ж ваші коні? — Коней немає. Пробачте, безкінні ми, так би мовити, біднуваті люди (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 149).
БЕЗКІННИЙ
Тлумачення слова